Архітектурні атракції Новомиргорода

[mandrivnic]

Минулими вихідними,попри патологічну нестачу часу,вдалося побувати в містечку Новомиргород,що на Кіровоградщині.Планувалася інша,більш далека мандрівка,але в останній момент мене підкупила велика кількість архітектурних пам'яток цього містечка а також порівняно вигідне транспортне сполучення між Черкасами та Новомиргородом.Звичайно,ПАЗик-пилосос-це не "Неоплан",а дорога через черкаські та кіровоградські села - не європейський автобан,але мандрівникові,що давно не виїжджав з Черкас навіть така подорож видалася дуже заманливою.

Не буду втомлювати читача історією Новомиргорода,хоч вона і є досить цікавою і насиченою.Хто бажає,може ознайомитися з нею тут .Скажу лише,що в 1959 році Новомиргороду було підпорядковане сусіднє містечко Златопіль,що має історію чи не цікавішу й багатшу за історію Новомиргорода.Цей історичний факт важливий для розуміння локалізації архітектурних пам'яток населеного пункту.Тож,пропоную невеличку екскурсію цими,примусово об'єднаними в одне ціле містечками.

Автостанція Новомиргорода знаходиться саме в Златопільському районі міста ,чи то пак в Златополі.До слова сказати,мешканці Златополя,попри понад 50-ти літній період існування в складі Новомиргорода,не втратили своєї "златопільської" самоідентифікації.Не раз доводилося чути вирази "у нас в Златополі","злотопільська церква","златопільський базар",а коли мова заходила за якусь адресу,чи архітектурну пам'ятку за межами Златополя,часто кажуть,що "так то вже в Новомиргороді".Тож в ході екскурсії я теж буду розмежовувати ці два населені пункти,хоч адміністративно і географічно вони є одним цілим.

Ще на під'їзді до автостанції бачу першу цікавинку Златополя-Свято-Миколаївський храм.

Вулички,які ведуть до храму,в неділю перетворюються на суцільний базар,на якому можна купити практично все,починаючи хлібом і закінчуючи курчатами.

Церква цегляна, побудована в 1809 році в стилі еклектики В плані складається з трьох частин: центрального квадратного об'єму, прямокутного притвору та напівкруглої абсиди. Головний вхід з західного боку оздоблений чотирма колонами, які стоять на високому цоколі. План та об'ємно-просторова структура церкви відтворюють традиції української архітектури.Зовнішній декор виконано в стилі еклектики.Слід додати,що за час радянської влади церква була видозмінена.Була знищена дзвіниця,яка розташовувалась над центральним входом.

Практично поруч знаходиться будівля Златопільської гімназії,яка була заснована родиною Лопухіних,тогочасних власників Златополя,побудована наприкінці XIX ст., в стилі еклектики. Будівля цегляна, поштукатурена, прямокутна в плані, має декілька ризалітів.

Фасади вирізняються безліччю декоративних елементів.Думається,для тогочасного Златополя ця будівля була неаби чим.Навіть зараз своєю архітектурною вишуканістю і багатим декором вона справляє враження.Чого,на жаль,не скажеш про стан цієї споруди в наші дні.

Попри всі гучні заяви чиновників на зразок "відбудуємо і відреставруємо" будівля лише руйнується.Відсутній водозлив,через що обсипається декор фасадів,через протікання даху впали перекриття поверхів,практично зруйнована автентична столярка.Радує хоча б те,що недавно перекрито дах,хоча,звичайно,ні про яку відповідність до первісного вигляду тут не йдеться.Небезпечно знаходитись навіть біля фасаду будівлі,не те,що заходити в середину

В середині будівлі панує смітник,який створюють безхатченки та інші асоціальні елементи

Тренд часу

Колишній єврейський магазин

Цікава історична споруда.Одного часу в магазину впала стіна.Одна з версій руйнації-підземні ходи,якими багатий Златопіль,і через які ніби-то й відбулося просідання фундаменту магазину.Хоча мені особисто більше спадає на думку звичайна недбалість чиновників,покликаних захищати архітектурну спадщину.

Старий будинок,"відреставрований" новими власниками.

Цікава стара будівля біля автостанції

Колишній Златопільський клуб

Перебуваючи в Златополі,ви,звичайно,ж побачите на центральній вулиці пам'ятник Шевченку.Пам'ятник як пам'ятник.Але коли ви були в Черкасах і бачили пам'ятник В.Симоненку,у вас можуть виникнути деякі питання до скульптора.

Тепер,подивившись основні цікавинки Златополя,прямуємо до Новомиргорода.Неприємний момент:міська влада вважає,що міський транспорт у вихідний працювати не повинен,тож вибір пересування зводиться до двох варіантів: таксі,або пішкарус.Відстань декілька кілометрів мене не лякає,тож я вибираю другий варіант.

Річка Велика Вись в Новомиргороді

Перша цікавинка Новомиргорода характерна для багатьох райцентрів України.Це радянський танк на постаменті.

А сама цікавинка полягає в тому,що встановлений танк є не традиційним для подібних пам'ятників Т-34,а є більш рідкісною машиною ІС-3 (Йосип Сталін)Говорять,що він є одним з півсотні танків ,що брали участь у параді перемоги. В СРСР з Німеччини повернувся спочатку в Орел, а потім за клопотанням командира місцевої військової частинибув привезений в Новомиргород і став другим (після Челябінська) танком-пам'ятником.А ще говорять,що пару років тому "підприємливий" міський голова намагався замінити цей танк на Т-34 з огляду на те, що ринкова ціна ІС-3 сьогодні - від 7 до 12 мільйонів доларів. Це дуже рідкісний танк, у всьому світі залишилося не так багато екземплярів цієї машини.А щоб не було прецедентів, місцеві жителі залили внутрішній об'єм танка бетонним розчином.Правда це,чи ні-не знаю.За що купив,за те й продаю.Я не підприємливий.

Пройшовши ще трохи,бачимо головну атракцію Новомиргорода-стару будівлю міської лікарні.Комплекс лікарні побудований відомим елисаветградським архітектором Яковом Паученком на кошти Ганни Дмитрян — дочки місцевого грецького купця Михайла Мартакі.

Саме вона,Ганна Дмитрян,отримавши спадщину померлого батька,стала фундаторкою цієї лікарні,і саме їй мешканці міста мають завдячувати,що лікарня була побудована такою вишуканою і була так вдало розташована.Адже від багатьох невдалих проектів лікарні фундаторка відмовилась.Прикметно,що при будівництві лікарні була залучена праця місцевих будівельників і використані місцеві будматеріали.Будіництво велося з1910 по 1912 рік.

Коли ззовні будівля виглядає ще більш-менш пристойно,то,потрапляючи в середину,бачиш,що справжній стан будівлі багато гірший.Протікання даху робить свою чорну справу.Руйнується підлога,стіни,столярка.Розважаючись,руйнують будівлю молоді телепні,яких хлібом не годуй,а дай щось поламати чи спалити.Крім того,видно,що будівлю просто розбирають на будматеріали містяни.

Далі прямуємо на південно-західну околицю Новомиргорода,де розташована найдавніша будівля міста - Іллінська церква.Церква побудована у 1786 році коштом купця Миколи Годжія з цегли у перехідному стилі від бароко до класицизму,і будівля її за певними даними, є ще й найстарішою будівлею Кіровоградщини. Іллінська - єдина новомиргородська церква з п'яти, що збереглась до наших днів (коли не враховувати Миколаївської церкви в Златополі).

Церква побудована з цегли, центрична, в плані має вигляд хреста (тетраконхова), з високим восьмигранним трибуном та куполом, увінченим главкою. Гладкі поверхні стін церкви з двома рядами вікон розділені пласкими пілястрами з невеликими розкрепівками, по карнизу їх оточує фриз з ліпними розетками. В силуеті церкви підкреслена ступінчаста композиція мас. Дзвіниця відсутня. Мені ця церква чомусь нагадала Троїцьку церкву Мотриного монастиря в Холодному Яру.І не лише кольором.Приємно,що хоч тут проводиться якась реставрація.

Так,непомітно збіг час мого перебування в Новомиргороді і вже пора висуватися в бік автостанції.Попереду шлях додому і думки про те,куди проляже наступна мандрівка.