Нас кличе у мандри дорога...

Вночі погляньте у бездонне небо:
Де відшукати більшої краси?
Прислухайтесь і ніби десь далеко
Почуєте сріблясті голоси...

Десь із далеку тихий шепіт лине,
То між собою зорі гомонять,
А розповіді їхні без упину
Через століття й відстані летять.

І кожна зірка – це окрема доля,
Окрема радість і окремий біль,
Миттєвість щастя й нескінченість горя,
Життя незрозуміла заметіль.

Зірки – як люди: теплі є й холодні,
Яскраві й ні, великі і малі,
Є, що віками сяють у безодні
Й дарують теплі погляди Землі...( Яра)
Серпень і початок вересня,як відомо,найкращий період для фотозйомки зоряного неба. Його залюбки використовують аматори цього виду зйомки. Я ж,не дивлячись на те,що дзеркалку маю вже не перший рік,через об'єктивні причини зорі зібрався пофотографувати лише тепер.Пофотографував і зробив висновок.Для цього виду зйомки треба скло з досить широким кутом зору.Бажано якийсь фішай,бо навіть суперширік не дозволяє захопити в кадр весь Чумацький Шлях.Що вже говорити про мій 18-55...Але все ж дещо можна знімати і кітовим склом.Пейзажі будуть не такими ефектними,як ті що зроблені ширококутниками,але трошки набратися досвіду можна.Було б терпіння і бажання.І все ж не втрачаю надії обзавестися ширококутною оптикою.З нею отримуєш значно ширші можливості.
( Ще трохи нічного неба над Дніпром )