Мандрівка до Мліїва і не тільки

[mandrivnic]

Користуючись тим,що на вулиці дощ,і плани на вихідний порушені,вирішив написати про свою минулорічну подорож до Мліїва.З огляду на те,що в Мліїві цікавинок для огляду не так багато,вирішив їхати з Черкас через Смілу-Городище,щоб трохи урізноманітнити програму.

Перша цікавинка чекає нас вже в селі Теклине Смілянського району.Це млин,побудований в 1907 році і не так давно відреставрований.

Млин чудово вписується в навколишній пейзаж,доповнюючи його.

Можна зайти всередину і переконатися,що млин повністю діючий,достатньо лише розблокувати механізм і зорієнтувати вітряк відносно вітру.

Далі шлях пролягає до міста Городище,в центрі якого нас зустрічає ошатна Михайлівська церква,збудвана на замовлення власника Мошно-Городищенського маєтку графа Воронцова архітектором Д.Торічеллі,який трохи раніше спроектував і збудував Преображенську церкву в Мошнах.

Від Городища до Мліїва-рукою подати.Власне,мене цікавив Платонів хутір,де колись розташовувалась родинна садиба вчених-помологів і меценатів Симеренків.Зараз тут розташований інститут помології ім.Л.П.Симеренка,який разом з Михайлівською церквою Городища і родинною церквою Симеренків входять до туристичного маршруту "Золота підкова Черкащини"

Тут в 1860 році Т.Г.Шевченко отримав від Платона Симеренка,батька видатного помолога,кошти на видання "Кобзаря".

На території садиби інституту розкинувся чудовий парк,прохолодою якого так приємно скористатись в літню спеку.

Також,як я вже казав,в Мліїві збереглася і стараннями екс-губернатора Черкащини О.Черевка відреставрована родинна церква Симеренків.

Приємно,що при реставрації церкви не використовували ультрасучасні будівельно-оздоблювальні матеріали .Церква відноситься до Київського патріархату.Для порівняння-Московська церква в тому ж Мліїві

Ще трохи поблукавши околицями Мліїва і не маючи змоги,з огляду на суботу(країна маразмів!) потрапити до музею Симеренків,прямую в бік села Ірдинь.Тут на місцях покинутих торф'яних розробок утворились великі озера з чудовим видом на Мошногірський кряж,які язик не повертається назвати болотом.

Намилувавшись озерами і поговоривши з рибалками,їду в бік села Дубіївка.Не доїжджаючи села з лівого боку розташований об'єкт,на який варто звернути увагу.

В селі Дубіївка зустрічаємо ще одну цікавинку "з цієї серії".

В Дубіївці моя мандрівка закінчується.Залишилися якісь 20 км до Черкас.Куди проляже нова мандрівка?Час покаже...

Comments

[mandrivnic.livejournal.com]

А,то інша справа!Хоча це і не дивно(сам довго не знав,поки не зацікавився історією млинарства).На фото видно,що ззаду млина є довга колода,яку називають биндюга(у вас її можуть називати по-іншому).Ричаг вивірений так,що один мірошник,взявшись за биндюгу,може розвернути млин "пропелером" до вітру для досягнення макс.ККД.Потім вітряк фіксується.Не завжди ж вітер дме з одного боку).А взагалі вітряк-штука дуже хитра...Якщо зацікавить- http://www.mills.org.ua/ багато цікавого про вітряки і не тільки

[yurazinko.livejournal.com]

Дякую, буду вивчати.

[mandrivnic.livejournal.com]

Прошу!